На вершине
advertisement  
     
На вершине
Мультфильмы
Природа
Предметы
Первоисточники
Слоганы
Абстрактные
Графика-бу
Графика-му
Графика-кря
Графика-хря
Неподвижные
Движущиеся
Открытки
Ирак
Эскизы
Комментарии
Фольклор
Искусство цвета
Тайны
живописи

Як врятувати дитину, що замкнулася в собi


Замкненість дітей і підлітків часто збиває батьків з пантелику, викликає розгубленість і тривогу, нерідко стає приводом для звернення до дитячого психолога. Збоку все здається благополучним. Дитина грає або займається своїми справами, не вимагаючи уваги батьків, не тікає в компанії однолітків, не завдає клопоту пізніми поверненнями.

Навколишні кажуть, що в сім'ї росте безпроблемне маля. Але насправді все не так райдужно. Замкненість чи інтровертність, як називають цю рису характеру психологи, є станом зниженої комунікативної активності, а не боязкістю чи сором'язливістю, властивим багатьом малюкам. Нелюдимість, постійне прагнення перебувати на самоті, заважає нормально розвиватися. До того ж, ця особливість особистості може бути ознакою розладу психіки.
Доречі, пропонуємо онлайн тренінги з продажу Київ, а також корпоративні тренінги з продажу Київі Україна.

Тому, якщо дитина росте нелюдимою, не має друзів не через те, що соромиться підійти до однолітків, а просто воліє знаходитись на самоті, небажано відкладати консультацію психолога. Своєчасна допомога фахівця дозволить позбавити малюка труднощів у дитинстві та уникнути серйозних проблем у дорослому житті. Чим раніше буде виявлено патологію, тим більший ефект дасть психологічна корекція.

*** "Причому травма може бути будь-якою. Це може бути буллінг з боку однолітків у школі або навіть у дитячому садку, може бути ситуація в сім'ї. . Буває так, що дитина на вулиці стала свідком травмуючої ситуації", – сказала Дехтярьова Наталія психолог.

За словами фахівця, у подібних ситуаціях необхідно реагувати якнайшвидше і йти до дитячого психолога. Експерт застерегла від думок щодо самостійних та швидких спроб вирішити це. Залежно від того, наскільки глибока травма фахівець призначить терапію. За словами Дугенцової, якщо дитина була відкрита і раптом замкнулася в собі — це тривожний дзвіночок.

Практикуючий психолог Інна Старожукова раніше розповіла, як навчити дитину гідно приймати поразки. За словами експерта, не потрібно піддаватися або змінювати правила гри, щоб він почував себе переможцем. Фахівець зазначила, що краще підтримати дитину, коли вона програє, а також намагатиметься пояснити їй, що необхідно зробити наступного разу, щоб перемогти.

Класифікація.
Залежно від походження замкнутість буває трьох видів:
- Ситуаційна: виникає несвідомо лише у певних ситуаціях. Цей тип замкнутості є свідомим вибором особистості. Виражене зниження комунікабельності в окремі моменти вважається захисною реакцією, що допомагає дитині уникати хворобливих емоцій та зайвої напруги, а також продуктивніше функціонувати. Уміння обмежувати комунікативність іноді – ознака оптимальної пристосовуваності, пластичності психіки.
-Соціальна. Усвідомлене фізичне та емоційне усунення від спілкування з соціумом. Цей тип замкнутості характерний для дітей, схильних до депресії, соціофобії та ін.
- патологічна. Розвивається на тлі психічного розладу, найчастіше шизофренії чи аутизму.

За часом присутності порушення виділяють періодичну та постійну замкнутість. За тяжкістю проявів нелюдимість має легкий, середній та важкий ступінь виразності. У разі дитина не контактує з соціумом, не відчуваючи у своїй проблем.

Діагностика замкнутості у дитини.
При появі підозр, що у малюка не звичайна сором'язливість, а замкнутість, необхідно показати його педіатру. Лікар проведе бесіду з дитиною та її батьками, з'ясує особливості життя маленького пацієнта, огляне його. Для нетовариської особистості характерна скутість рухів, напруженість, негативне ставлення до розмови, односкладові відповіді, роздратування.

При підтвердженні замкнутості легкого ступеня спеціальне лікування не потрібно. Достатньо зміни сімейних взаємодій, організації відповідних умов життя малюка, а також корекції поведінки батьків по відношенню один до одного і дитини. Якщо нелюдимість негативно впливає на повсякденне життя, перешкоджає соціалізації, навчанню, потрібен огляд психотерапевта чи психіатра. Для виявлення причини та оцінки ступеня вираженості сором'язливості застосовують різні методики:
- психодіагностичні опитувальники;
- випробування інтерпретації ситуацій;
- Малювальні методи.

За наслідками діагностики маленькому пацієнту підбирають індивідуальний протокол лікування.

Вернуться

© 2003-2011 advertisement